Психологія | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 19.06.2018, 01:43

Дитяча психологія

Меню сайту
Форма входу
Реклама

Основні закономірності процесів пам'яті

Протягом дня, перебуваючи вдома або йдучи по вулиці, навчаючись у школі, ми одержуємо безліч різноманітних вражень. Проте не всі вони однаково добре затримуються в пам'яті, багато з них забуваються. Запам'ятовування і відтворення сприйнятого залежить від багатьох умов, підпорядковується відповідним закономірностям.

При запам'ятовуванні і відтворенні завжди встановлюються зв'язки між предметами і явищами, які запам'ятовуються. Такого роду зв'язки називаються асоціаціями.

Процеси пам'яті викликаються діючими на людину зовнішніми чи внутрішніми подразниками. Якщо ми сприймаємо який-небудь предмет, що раніше сприймався одночасно з іншим предметом, то один з них буде потім за асоціацією нагадувати інший предмет. Заводський гудок нагадує, що пора йти на роботу. Вигляд накритого стола нагадує про обід.

Наприклад, одна жінка, заходячи в гості до своїх знайомих, кілька разів приносила в подарунок їхньому півторарічному синові цукерки. Коли через деякий час хлопчик знову побачив цю жінку, він зразу ж закричав: «Тьотю, цукерку». її поява, за асоціацією, нагадала йому про цукерки.

Запам'ятовування і відтворення пояснюються утворенням і відновленням тимчасових зв'язків між двома ділянками великих півкуль головного мозку, які збуджуються у відповідній послідовності.

Далеко не завжди одиничний збіг у часі двох подразників зразу ж викликає замикання нервово
го зв'язку. В більшості випадків для проторення нового нервового шляху, для утворення і зміцнення нового тимчасового зв'язку потрібні більш-менш численні повторення.

Для того щоб засвоїти великий за обсягом і складний матеріал, необхідно прослухати чи прочитати його кілька разів. Повторення є однією з основних умов успішного і тривалого запам'ятовування. «Повторення — мати навчання»,— говорить старе російське прислів'я.

Для ефективності запам'ятовування важливе значення має варіювання повторень. При повторенні вноситься різноманітність у запам'ятовуваний матеріал або використовуються різноманітні способи запам'ятовування. У першому випадку до того, що не було вивчено раніше, додають деякі нові відомості, використовують нові ілюстрації тощо. У другому випадку намагаються те ж саме сказати іншими словами, зобразити те, що вивчається, графічно, конкретизувати його новими прикладами тощо.

Повторення у певних межах підвищує ефективність запам'ятовування, але при надмірній кількості воно приводить до негативних результатів. Внаслідок цього необхідно дозувати кількість повторень відповідно до обсягу й характеру матеріалу, що запам'ятовується.

Успіх запам'ятовування залежить від розподілу повторень. Вони можуть іти безпосередньо одне за одним або розділятися більш-менш значними проміжками часу. Якщо повторення йдуть зразу одне за одним, не будучи розділені паузами, то людина втомлюється, у відповідних ділянках головного мозку виникає гальмування, що створює несприятливі умови для утворення тимчасових зв'язків, а тим самим і для запам'ятовування. При розподілі такої ж кількості повторень у часі з паузами між ними втомлення від заучування не наступає і ефективність запам'ятовування підвищується.

Важливе значення для запам'ятовування має відтворення матеріалу в процесі повторень. Коли ми, заучуючи якийсь матеріал, намагаємося час від часу повторювати його вголос ще до того, як він остаточно вивчений, ефективність запам'ятовування виявляється вищою, ніж тоді, коли таких спроб не роблять. Відтворення при заучуванні надає запам'ятовуванню більш активного характеру, змушує зосередити свою увагу на заданому матеріалі, що створює сприятливі умови для запам'ятовування.

Таким чином, правильна організація повторення робить істотний вплив на процеси пам'яті.

Проте одних повторень не досить для ефективного запам'ятовування. Буває так, що людина багато разів сприймає якісь предмети і все ж про них не пам'ятає. Так, люди звичайно не запам'ятовують архітектурних особливостей більшості будинків, повз які вони щоденно проходять, йдучи на роботу; не пам'ятають кількості сходів, по яких вони щоденно піднімаються до себе в квартиру, тощо.

Це відбувається тому, що повторювані факти є для них малозначимі. А в тих випадках, коли мова йде про життєво важливі, такі, що цікавлять людину, речі або події, то вони, як правило, запам'ятовуються дуже швидко, звичайно з першого разу.

Таким чином, для успішного запам'ятовування необхідно, щоб засвоєння і відтворення нового матеріалу одержувало ділове підкріплення, приводило до досягнення необхідних результатів.

Таке підкріплення може бути різним на різних ступенях розвитку. Так, у немовляти нові тимчасові зв'язки легко утворюються на основі харчового підкріплення, а також безумовних орієнтувальних рефлексів. Для дошкільника підкріпленням може бути успіх, досягнутий, наприклад, у грі. Досліди й спостереження показують, що дошкільники дуже швидко запам'ятовують матеріал, необхідний для участі в захоплюючій грі.

Великий вплив на успіх запам'ятовування робить активна праця над матеріалом, що запам'ятовується, уважне його вивчення.

І. П. Павлов вказує на істотну роль орієнтувально-дослідницьких рефлексів в утворенні нових тимчасових зв'язків. У цих випадках відповідні ділянки мозку приходять у діючий стан і утворюються сприятливі умови для проторення нових нервових шляхів.

Активне заучування, з уважним вивченням і продумуванням матеріалу, що засвоюється, приводить до значно вищих результатів, ніж просте механічне повторення.

Велику роль у процесі запам'ятовування і пригадування відіграє слово, друга сигнальна система. Словесні сигнали, пов'язуючись із безпосередніми відчуттями і сприйманнями навколишніх предметів, починають викликати уявлення про них. З другого боку, предмети, що сприймаються, починають нагадувати про слова, які їх означають, про їх назви.

Тому що слова звичайно означають не окремі предмети і явища, а цілі групи схожих предметів і явищ, то, заучуючи якесь словесне формулювання, людина звичайно запам'ятовує і його загальний зміст, тобто поняття, які воно виражає.

Таким чином, у людини поряд з наочно-образною розвивається словесно-логічна пам'ять. Наприклад, людина може забути, який вигляд мав підручник фізики, за яким вона вчилася в школі, і які конкретні досліди їй там показували. Але вона пам'ятає формулювання основних фізичних законів і те значення, яке вони мають.

Цікаві сайти
Школа акробатики Анатомия
Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://psychologia.ucoz.org обов'язково
Реклама
БУДЬ ЛАСКА СОХРАНИ

Copyright MyCorp © 2018