Психологія | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 19.06.2018, 01:45

Дитяча психологія

Меню сайту
Форма входу
Реклама

Особливості мислительної діяльності

Мислення виникає тоді, коли навколишня дійсність і в першу чергу навколишні люди вимагають від людини розв'язати якесь завдання, відповісти на якесь питання тощо.

Застосування минулого досвіду до розв'язання нових завдань у більшості випадків не може бути проведене простим пригадуванням того, що було відоме раніше. У людини може бути багато різних знань і вмінь, і побіжна обізнаність з умовами завдання ще не дозволяє уяснити, які з них і в яких сполученнях мають бути в даних обставинах використані. У таких випадках необхідно попередньо вивчити обстановку, виявити умови, з якими доведеться мати справу, і існуючі між ними взаємовідношення.

Тільки після уважного вивчення умов завдання можна, опираючись на минулий досвід, висунути припущення про те, як воно має розв'язуватися, а потім і перевірити накреслені способи розв'язання в думці чи шляхом практичних дій.

Складна дослідницька діяльність, яка здійснюється людиною при розв'язанні мислительних завдань, народилася з тих елементарних безумовних орієнтувальних рефлексів, які є вже у немовляти. Під впливом умов життя і виховання орієнтувально-дослідницька діяльність ускладнюється, набуває нових особливостей.

Спочатку орієнтування викликається новизною безпосередньо сприйманого подразника, сприйманими змінами в навколишній обстановці. Так, наприклад, раптовий звук або неочікуваний спалах світла викликають мимовільну увагу. Проте в дальшому в міру нагромадження досвіду, який узагальнюється дитиною за допомогою слова, новими, незвичайними починають здаватися не тільки подразники, які появляються раптово, але й ті, які не відповідають уже утвореним тимчасовим зв'язкам, не відповідають поняттям, які в неї є, які є незрозумілими, дивними. Так, дитина, яка вже добре знає, що кішки звичайно ворогують з собаками, дуже дивується, побачивши кішку, яка годує цуценя. Знаючи, що залізні речі тонуть, вона вражена, коли залізна. змащена жиром голка тримається на поверхні води. Незвичайність цих явищ викликає живі орієнтувальні реакції.

Таким чином, орієнтувально-дослідницька діяльність піднімається на більш високий ступінь, починає здійснюватися на основі вже утворених у життєвому досвіді узагальнених тим-часових зв'язків, на основі наявних уявлень і понять, що характерне для процесу мислення.

Розглядаючи питання про життєве значення і розвиток дослідницького рефлексу, І. П. Павлов писав:
«Навряд чи достатньо оцінюється рефлекс, який можна було б назвати дослідницьким рефлексом, або, як я його називаю, рефлекс «що таке?», теж один з фундаментальних рефлексів. І ми, і тварина при найменшому коливанні навколишнього середовища встановлюємо відповідний рецепторний апарат в напрямі до агента цього коливання. Біологічний смисл цього рефлексу величезний. Якби у тварини не було цієї реакції, то Життя її кожну хвилину, можна сказати, висіло б на волосинці. А в нас цей рефлекс іде надзвичайно далеко, проявляючись, нарешті, у вигляді тієї допитливості, яка створює науку, що дає і обіцяє нам найвище, безмежне орієнтування в навколишньому світі».

Те вище орієнтування в навколишній дійсності, яке відбувається в процесі мислительної діяльності, розвинулось у людини в результаті суспільної праці і мовного спілкування.
Людина ж, узагальнюючи за допомогою слова спостережувані факти, проникає в глиб явища, виявляє загальні істотні закономірності реальної дійсності, яка нею вивчається, одержуючи, таким чином, можливість активно впливати на цю дійсність, свідомо її змінювати.

Цікаві сайти
Школа акробатики Анатомия
Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://psychologia.ucoz.org обов'язково
Реклама
БУДЬ ЛАСКА СОХРАНИ

Copyright MyCorp © 2018