Психологія | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 19.06.2018, 01:47

Дитяча психологія

Меню сайту
Форма входу
Реклама

Особливості процесу уяви

Процеси уяви залежать від ряду умов. Уява звичайно малює картини того, що необхідне людині, до чого вона прагне в процесі діяльності. Так, будівник уявляє собі будинок, який він буде будувати, садівник — сад, який збирається садити, втомлений подорожній — гостинну покрівлю, під якою він може відпочити.

Дуже яскраво ця особливість уяви виявляється у дітей. Малюк хоче бути водієм — і ось його уява, яка виявляється в грі, малює йому картини діяльності досвідченого водія, який вміло керує своєю машиною.

Уява залежить від потреб та інтересів людини, від завдань, які стоять перед нею.

Не завжди потреби та інтереси виявляють прямий вплив на уяву, не завжди людині уявляється тільки те, що їй хочеться., Уява зляканої людини малює картини страшних небезпек, яких вона намагається уникнути. Письменник дуже яскраво уявляє собі якого-небудь негативного героя, якого внутрішньо засуджує. Проте і в цих випадках має місце залежність уяви від потреб та інтересів. Злякавшись, людина уявляє собі те, чого вона прагне уникнути, письменник уявляє собі людину негативну, суть якої він хоче викрити в своїх творах. Під впливом потреби, що виникає, уява починає будувати образи предметів і явищ шляхом творчої переробки минулого досвіду.

Наявність багатого досвіду, обширних знань є необхідною умовою високого розвитку уяви.

Недостача знань заважає успішній праці уяви. Наприклад, деякі школярі молодших класів, слухаючи урок з історії, уявляють собі російського боярина, за аналогією з сучасною людиною, в пальті і капелюсі. Це пояснюється тим, що їм не вистачає відповідних знань, яких можна набути шляхом розглядання історичних картин, відвідування історичного музею, ознайомлення з театральними постановками і кінофільмами з російської історії тощо. Те саме має місце і в іграх дошкільників. Чим обширніший досвід дитини, чим більше вона бачила і чула, тим сильніше працює її уява, тим багатші, різноманітніші її творчі ігри.

У процесі уяви відбувається виділення окремих рис і елементів із раніше бачених предметів і явищ і їх синтез, наступне об'єднання в єдине ціле.
«Мистецтво словесної творчості,— говорив О. М. Горький,— мистецтво створення характерів і «типів» вимагає уяви, догадки, «видумки». Описавши одного знайомого йому крамаря, чиновника, робітника, літератор зробить більш-менш вдалу фотографію саме однієї людини...

Але якщо письменник зуміє відділити від кожного із двадцяти-п'ятдесяти, із сотні крамарів, чиновників, робітників найбільш характерні класові риси, звички, смаки, жести, вірування, хід мови тощо,— відділити і об'єднати їх в одному крамареві, чиновникові, робітникові, цим прийомом письменник створить «тип».

Відбір окремих рис із образів, раніше сприйнятих, і їх об'єднання в новий образ відбувається відповідно до умов діяльності людини, відповідно до тих завдань, які перед нею поставлені.

Так, винахідник, який конструює нову машину, мислено відбирає ті деталі відомих йому механізмів, комбінація яких допоможе йому розв'язати завдання, що стоїть перед ним.
Подібно до цього письменник, який задумав описати портрет робітника, шукає в образах знайомих йому людей риси, які дали б у своєму сполученні типовий образ представника робітничого класу. Уява, отже, є не пасивним, а активним цілеспрямованим процесом.

Образи, створювані уявою, мають наочний, конкретний характер, нагадуючи в цьому відношенні образи пам'яті і сприймання.

Уявити собі якийсь предмет — означає не просто подумати про нього, скласти собі про нього певне поняття, але ніби внутрішньо побачити і почути його, мислено намалювати всі його конкретні особливості.

У деяких випадках образи уяви досягають такого ступеня яскравості, що змішуються з образами дійсно пережитого.

Короленко описує в оповіданні «Ніч», що маленький хлопчик, почувши, як його батько в молодості викрав свою майбутню дружину, так яскраво уявив собі всі ці події, неначе він сам їх пережив. Одного разу герой оповідання здивував і розсердив домашніх, запевняючи, що він, підвівшись на своєму ліжечку, бачив, як батько вкрав маму через вікно, хоч у дійсності в той час хлопчика і на світі не було.

Людина в своїй уяві звичайно створює образ того, до чого вона виявляє живий інтерес, що має для неї важливе значення. У зв'язку з цим уявлювані події і обставини часто викликають глибокі і різноманітні емоційні переживання.

Процеси уяви тісно пов'язані з почуттями.


Яскраво виступає цей емоційний характер уяви в художній творчості. Глінка згадує про ті сильні почуття, які охопили його, коли він створював сцену, що зображує Івана Сусаніна з поляками в лісі. Він говорить, що в нього «волосся підіймалося вгору і мороз ішов по тілу». Різноманітні почуття виникають не тільки у письменників, композиторів і художників, які пишуть свої твори, але й у людей, які їх сприймають, відтворюючи в своїй уяві образи зображених героїв і подій.

Аксаков, пригадуючи своє дитинство, пише: «Я звичайно читав з таким гарячим співчуттям, уява моя так жваво відтворювала обличчя любимих моїх героїв..., що я ніби бачив і знав їх давно». Гончаров, описуючи дитинство Обломова, говорить: «Слухаючи від няні казки про наше золоте руно — Жар-птицю, про перешкоди і тайники чарівного замку, хлопчик то бадьорився, уявляючи себе героєм подвигу — і мурашки бігали у нього по спині, то страждав за невдачі хороброго».

Почуття, таким чином, не тільки впливають на хід уяви, але й самі виникають під її впливом. Уява відіграє дуже важливу роль у розвитку почуттів, у збагаченні емоційного досвіду людини.

Якщо образи сприймання стосуються теперішнього, якщо образи пам'яті відтворюють минуле, то образи уяви стосуються не тільки теперішнього і минулого, але й майбутнього, того, що чекає людину, того, до чого вона прагне.

Зміст уяви залежить від ідейного напряму, від тих перспектив, які відкриваються перед особистістю в даних суспільно-історичних умовах.

В Радянській країні, де про дітей повсякденно піклуються партія і уряд, де перед підростаючим поколінням відкриті всі шляхи і йому дані всі можливості для всебічного розвитку, уява дітей малює яскраві картини видатних подвигів, наукових відкриттів і технічних винаходів, які їм належить зробити в майбутньому.

Відповідаючи на пропозицію Московського будинку піонерів розповісти про свої мрії, Вадим Н., 10 років, сказав: «Я дуже хочу винайти такий апарат, який їздив би під землею, по воді і під водою і літав. Рухалась би машина ракетним двигуном». Хлопчик Саша виявив бажання «примусити величезну силу вулканів служити людині». Дівчинка Алла С., 11 років, сказала: «Моя мрія... Я хочу, щоб у всіх країнах установився демократичний лад, щоб не було на землі гнобителів і гноблених, щоб всі були рівні, жили своєю працею і були справедливі, як у нас в СРСР».

Такі мрії радянських дітей, що відбивають прагнення скоріше брати участь у творчій праці радянського народу, стати гідними громадянами комуністичного суспільства.

Цікаві сайти
Школа акробатики Анатомия
Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://psychologia.ucoz.org обов'язково
Реклама
БУДЬ ЛАСКА СОХРАНИ

Copyright MyCorp © 2018