Психологія | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 19.06.2018, 01:57

Дитяча психологія

Меню сайту
Форма входу
Реклама

Потреби, інтереси та ідеали

Важливе значення для характеристики особистості має спрямованість людини, особливості її потреб, інтересів та ідеалів.

Людина, як і кожна жива істота, потребує для підтримування свого існування різноманітних об'єктів, що знаходяться в навколишньому середовищі.

Проте не всяка нужда приводить людину в діяльний стан, примушує її активно прагнути до об'єкту, якого їй не вистачає.

Так, наприклад, дитина, яка страждає хронічною відсутністю апетиту, хоч об'єктивно і відчуває нужду в їжі, проте відмовляється від неї, не відчуває в ній потреби.

Для того щоб нужда спонукала людину до дій, вона повинна одержати відповідне відображення в її мозку. Тоді нужда перетвориться в потребу людини.

Потреба є відображення в мозку людини нужди, яку вона відчуває в якому-небудь об'єкті. Потреби спонукають людину до дії, примушують її прагнути до певного об'єкта.

Так, ми відчуваємо потребу в їжі, воді, в свіжому повітрі, які необхідні для нашого існування. Крім цих органічних потреб, людина в ході свого суспільного розвитку набуває потреби в культурній обстановці, в спілкуванні з іншими людьми, в освіті.

У радянських людей у період переходу від соціалізму до комунізму важливою життєвою потребою стає праця, прагнення до творчої праці в суспільно корисній виробничій діяльності.

Фізіологічною основою потреби є виникнення в мозку людини осередку підвищеної, оптимальної збудливості під впливом дій, які мають особливо важливе життєве значення.
Так, при потребі в їжі виникає осередок оптимальної збудливості в харчовому центрі мозку, нервові клітини якого чутливі до змін хімічного складу крові, коли людина голодна. Поява такого осередку приводить до посилення безумовних і умовних харчових рефлексів, які полягають у прямуванні до їжі, в слиновиділенні тощо.

Осередки оптимальної збудливості, які виникають у новонародженої дитини лише під впливом безумовних подразників (харчових, таких, що загрожують фізичному існуванню, тощо), в ході дальшого розвитку, під впливом умов життя і виховання починають появлятися також у відповідь на нові дії, які набули важливого значення в спілкуванні дитини з навколишніми людьми, в її ігровій, навчальній і трудовій діяльності.

Чим сильніша потреба, яку відчуває людина, тим енергійніше і ефективніше протікає викликана нею діяльність.

Дитина, у якої виробилась потреба в охайності і чистоті, ніяковіє, забруднивши руки, ладна перервати захоплюючу гру для того, щоб піти до вмивальника, не чекаючи вказівки вихователя.

Школяр, у якого сформувалась потреба в знанні, працює значно наполегливіше й ефективніше від тієї дитини, яка робить це з небажанням, вимушено.

У тісному зв'язку з потребами у людини формуються різні інтереси.

Інтерес — це схильність звертати увагу на певні об'єкти, прагнення якомога детальніше з ними ознайомитись.

Інтерес за своєю природою близький до уваги. Так само, як і увага, інтерес грунтується на орієнтувальних реакціях, що викликаються спочатку новизною предметів.

Хоч поява будь-якого нового предмета привертає увагу, проте в людини може скластися схильність звертати увагу переважно на певні предмети, постійно повертатися до ознайомлення з ними. У таких випадках говорять, що в людини виник інтерес до певної галузі дійсності. Звичайно цікавими стають ті предмети, які починають набувати у нашому житті важливого значення, але ще є для нас новими, не цілком освоєними.

Інтерес виявляється в емоційному ставленні до об'єкта, який нас цікавить, у зосередженості уваги на всьому, що до нього належить.

Інтереси змінюються в процесі розвитку людини, під впливом умов життя і виховання.

Більш поверхові й скороминущі інтереси, які викликаються зовнішньою захопливістю предмета, в ході розвитку замінюються більш глибокими і більш стійкими інтересами, які відносяться до важливих істотних особливостей цих предметів.

Так, якщо малюка може зацікавити якась рослина завдяки яскравості кольорів, незвичайності запаху тощо, то старшу дитину починають цікавити особливості її будови, росту, харчування тощо.

Під впливом сприймання навколишнього і бесід з дорослими у дитини формуються різноманітні пізнавальні інтереси, виникає прагнення познайомитися з різними явищами дійсності.

Потреби й інтереси спонукають людину до діяльності, до набування нових знань і вмінь. Тому формування нових потреб і інтересів являє важливе завдання виховання.

Істотну роль у розвитку нових потреб та інтересів має розуміння значення якогось предмета чи дії, усвідомлення її корисності для індивіда й суспільства. Вихователь, пояснюючи або наочно показуючи важливість якогось навчального заняття чи трудового завдання, сприяє виникненню у дитини відповідного інтересу.

Проте у багатьох випадках одного розуміння позитивних якостей якогось об'єкта ще не досить для збудження відповідної потреби, для формування відповідного інтересу. Тут потрібен ще певний практичний досвід, певні умови діяльності, при яких ті чи інші об'єкти стають життєво необхідними для людини.

Так, дитина, яка постійно бере участь у колективних іграх і заняттях, поступово набуває потреби в спілкуванні з іншими дітьми, починає прагнути до спільної діяльності.
Дитина, яка з ранніх років виконує посильні трудові обов'язки в сім'ї і дитячому садку, поступово набуває потреби в праці, стає працьовитою.

Важливою рисою спрямованості особистості є її ідеали.

Ідеалом називають вищу мету людини, той зразок, до якого вона прагне і який вона намагається наслідувати у своєму житті й діяльності.

Ідеал може виступити як образ якої-небудь людини. Так, ідеалами радянських людей є ті чи інші видатні діячі Комуністичної партії і Радянської держави, передовики виробництва, видатні вчені й письменники і т. д. Наша молодь прагне наслідувати таких героїв літературних творів, як Павло Корчагін з роману М. Островського «Як гартувалася сталь», Мересьєв. із «Повісті про справжню людину» Б. Полевого, герої Краснодона з «Молодої гвардії» О. Фадєєва та ін.

Ідеалом для особистості може стати і узагальнений образ, у якому об'єднані такі якості різних людей, які дана людина вважає особливо цінними і які вона намагається розвинути в самій собі.

Особливості ідеалів мають важливе значення для характеристики особистості. Від того, до чого людина прагне, ким вона хоче бути, на кого вона намагається бути схожою, багато в чому залежать особливості її життя і діяльності.

Формування ідеалів, так само як і потреб та інтересів, визначається умовами життя і виховання. Якщо в ідеалах радянських людей виступають на передній план такі риси особистості, як безмежна відданість своїй Батьківщині і радянському народу, мужність, комуністичне ставлення до праці, принциповість, вірність обов'язку тощо, то ідеалом представників експлуататорських класів капіталістичного суспільства часто стають удачливі ділки, які безсовісно оббирають трудящих, злочинці й авантюристи, які не гребують жодними засобами для досягнення багатства і привілейованого становища в суспільстві, тощо.

Формування високих ідеалів, що відповідають великим завданням будівництва комунізму в нашій країні, складає важливе завдання виховання підростаючого покоління.

Оскільки ідеалами дітей часто стають близькі їм люди, то завдання батьків і вихователів полягає в тому, щоб їх поведінка, їх ставлення до своїх суспільних обов'язків, весь їх спосіб життя і діяльності був би гідним прикладом для наслідування.

Свою важливу роль у розвитку особистості ідеали можуть виконувати лише в тому випадку, коли вони є дійовими, коли людина не тільки розуміє, до чого треба прагнути, але й керується у своїй діяльності тим зразком, який у неї склався.

Тому, формуючи у дітей високі ідеали радянської людини, вихователь повинен так організувати всю діяльність дитини, щоб навчити її здійснювати ці ідеали у своєму щоденному житті

Цікаві сайти
Школа акробатики Анатомия
Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://psychologia.ucoz.org обов'язково
Реклама
БУДЬ ЛАСКА СОХРАНИ

Copyright MyCorp © 2018