Психологія | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 19.06.2018, 01:49

Дитяча психологія

Меню сайту
Форма входу
Реклама

Психологічні особливості навчання дітей дошкільного віку

Щоб підготуватися до майбутньої суспільно корисної діяльності, щоб стати всебічно розвиненою людиною, дитина повинна багато чого навчитися.

Навчання є необхідною умовою всебічного розвитку дитини.

Дитина повинна за дуже короткий строк засвоїти такі знання і вміння, які вироблені людським суспільством у результаті трудового досвіду і наукових досліджень багатьох поколінь.

У нашій країні, керуючись метою і завданнями  виховання, дітей навчають на всіх ступенях розвитку: в сім'ї, в яслах, у дитячому садку, в школі, у вищих учбових закладах.

Проте зміст і характер навчання на різних ступенях розвитку змінюються. Змінюється в першу чергу те, чого і як навчають дітей. На перших ступенях розвитку, в ранньому віці, навчання відбувається в повсякденному житті. Дитина знайомиться з навколишнім, спілкується з дорослими, діє з предметами домашнього вжитку й іграшками і в процесі цієї діяльності багато про що дізнається, багато чого навчається. Однак засвоєння нових знань не ставиться ще перед дитиною як особливе завдання. її ще не примушують займатися особливою навчальною діяльністю.

У дошкільному віці характер навчання змінюється. Обсяг знань, які повинна засвоїти дитина на цьому ступені розвитку, значно розширюється порівняно з попереднім ступенем. Дитина повинна скласти собі початкові уявлення про ряд явищ природи й суспільного життя, навчитися зв'язно розповідати про відомі їй події, рахувати до десяти, малювати, ліпити, будувати, набути певних навичок поводження з предметами домашнього вжитку.

Засвоїти ці знання і вміння в процесі повсякденного життя або гри виявляється в ряді випадків важко, і вихователь починає проводити з дітьми елементарні навчальні заняття, спираючись на властиву дошкільникам допитливість.

Наприклад, вихователь пропонує дітям запам'ятати віршик, навчитися рахувати предмети, що знаходяться перед ними, навчитись вирізувати і склеювати з паперу будиночок. При цьому він показує і розповідає, як треба виконувати дане завдання. Такі заняття проводяться у дитячому садку систематично, за певною програмою. За умов сімейного виховання вони мають менш організований характер, проте й тут батьки дають дитині нові знання і виробляють у неї які-небудь корисні навички.

Під впливом нових вимог вихователя і під його керівництвом у дитини-дошкільника поступово починає складатися інтерес до засвоєння нових знань, формується вміння навчатися.


Цей процес формування навчальної діяльності відбувається не зразу, а проходить певний шлях розвитку.

У дітей 2—3 років навчання ще нерозривно пов'язане з грою і практичним оперуванням предметами. Навіть у тих випадках, коли дітям дають навчальні завдання, вони часто перетворюють їх у гру. Засвоєння нових знань і вмінь ще не стало для дітей особливим завданням.

Спочатку навчальні завдання цікавлять дитину не в їх самостійному значенні, а в зв'язку з якою-небудь іншою діяльністю — образотворчою, ігровою чи трудовою. Наприклад, дитина охоче займається лічбою, якщо вихователь надає арифметичній задачі ігрової форми, якщо лічба необхідна для того, щоб брати участь у захоплюючій грі.

В подальшому у дітей поступово виникають зачатки навчальної діяльності.

Організовані вихователем обов'язкові заняття (рис. 37), які мають навчальний характер, приводять до того, що в старшому дошкільному віці дитина починає прагнути до набування нових знань і вмінь, привчається підпорядковувати свою діяльність завданням вихователя, уважно стежити за його поясненнями, активно засвоювати знання, які він їй дає.

Розвиток дитячої допитливості, засвоєння елементарних знань і навичок, вироблення вміння наполегливо вчитися у дошкільному віці мають важливе значення для наступного розвитку дитини, для переходу її до шкільного навчання.
Цікаві сайти
Школа акробатики Анатомия
Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://psychologia.ucoz.org обов'язково
Реклама
БУДЬ ЛАСКА СОХРАНИ

Copyright MyCorp © 2018