Психологія | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 25.09.2018, 19:35

Дитяча психологія

Меню сайту
Форма входу
Реклама

Розвиток почуттів у дошкільному віці

На початок дошкільного віку дитина приходить уже з відносно багатими емоційними переживаннями.

У цьому віці розвиток почуттів відіграє величезну роль у загальному ході формування особистості дитини. Дошкільник характеризується великою емоційною відзивчивістю, він дуже емоційно реагує на різні радісні й смутні події, легко проникається почуттями й настроями навколишніх людей.

Вираз почуттів має у дошкільника дуже безпосередній характер, вони бурхливо виявляються в його словах, рухах, міміці тощо (рис. 26).

Основний спосіб примусити дошкільника діяти в певному напрямі, звернути його увагу на той чи інший предмет — це зробити цей предмет емоційно привабливим, збуджуючим позитивні почуття. Так, упорядкована вмивальня, що блищить чистотою і красиво оформлена, спонукає його старанніше займатися своїм туалетом і швидше оволодівати гігієнічними навичками. Красиві, барвисті картинки, з якими можна гратися, спонукають маля уважніше їх розглядати, глибше осмислювати їх зміст.

Особливо важливе значення для маленької дитини має емоційний контакт з вихователем, встановлення теплих, ласкавих відносин між ними. Вихователь, який зумів завоювати симпатії дошкільника, легко домагається від нього виконання пред'явлених вимог, підпорядкування моральним нормам поведінки тощо.


Проте почуття не тільки роблять певний вплив на діяльність дошкільника, вони самі змінюються у зв'язку з формуванням у цій діяльності нових потреб та інтересів. Залежно від особливостей потреб та інтересів у дошкільників виникають різні емоційні реакції. Якщо, наприклад, дитина малює заради інтересу до самого процесу зображувальної діяльності, не турбуючись про якість намальованого, то емоції, що виникли при цьому, є хоч і дуже живими і яскравими, проте малостійкими і легко зникають при відверненні на побічні подразники.

Інші почуття виникають у тих випадках, коли дитина не просто хоче малювати, а намагається під впливом вихователя домогтися певного результату — намалювати якомога краще і підготувати, таким чином, хороший подарунок для близького їй дорослого. В даних умовах всякого роду успіхи і невдачі в роботі переживаються з меншою зовнішньою виразністю, проте більш глибоко, і емоційні реакції мають тут більш стійкий характер.

Музичні заняття, слухання казок і художніх оповідань, ознайомлення з рідною природою, драматизовані ігри, ліплення, малювання розвивають у дошкільника естетичні переживання, навчають почувати красу в навколишньому житті та в творах мистецтва.

Заняття і дидактичні ігри, які збагачують його новими знаннями, змушують напружувати свої розумові сили для розв'язання якогось пізнавального завдання, розвивають у дошкільника різні інтелектуальні почуття. Дивування перед невідомим, цікавість і допитливість, упевненість чи сумнів у своїх судженнях, радість від знайденого розв'язання — всі ці інтелектуальні почуття є необхідною складовою частиною розумової діяльності.

Нарешті, і це найважливіше, моральне виховання,.обізнаність з життям і працею радянських людей, виконання посильних трудових завдань, практичне оволодіння нормами поведінки в сім'ї і в колективі дитячого садка формують у дошкільника моральні почуття.

Якщо у дитини раннього віку ми можемо спостерігати тільки зародки моральних переживань, то в дошкільному віці при належному вихованні вони досягають уже вищого ступеня розвитку.

Моральні почуття розвиваються у дитини в процесі діяльності, в результаті практичного виконання моральних вимог, які ставлять до неї навколишні люди.

У дітей дво-трирічного віку при підпорядкуванні вимогам дорослих ще не виникає почуття відповідальності за доручену справу. Емоційні реакції у малюків викликаються в цьому випадку лише ставленням до них близької людини, її схваленням або осудом виконаних дій.

На четвертому-п'ятому році життя виникають складніші  моральні почуття. Це пов'язано з формуванням найпростіших моральних уявлень відносно того, що добре і що погано. Виникає почуття задоволення, радості при виконанні своїх обов'язків і засмучення, незадоволення при порушенні встановлених вимог. Подібного роду емоційні переживання виникають головним чином у взаємовідносинах дитини з близькою їй людиною і поступово поширюються на більш широке коло людей, з якими діти безпосередньо не спілкуються.

Зародки почуття обов'язку у дошкільника невіддільні від його дій і вчинків, які здійснюються в процесі виконання тих моральних вимог, які ставлять до дитини в сім'ї і в дитячому садку. Причому спочатку вони виявляються лише в процесі дій і вчинків і тільки пізніше — до їх здійснення начебто емоційно передбачаючи наступну поведінку.

Так, у дітей трьох-чотирьох років почуття сорому і незручності виникає не тільки в процесі здійснення негарного вчинку, а в багатьох випадках уже після того, коли він здійснений. У старших такі почуття іноді виникають при одній думці про неправильну дію і допомагають їм своєчасно утриматися від такого роду вчинків.

Розвиток почуттів у дитини пов'язаний з глибокими змінами їх фізіологічних основ. Якщо на початку дошкільного віку багато емоційних реакцій протікає під переважним впливом підкоркових центрів, то в дальшому істотного значення в їх протіканні набуває кора головного мозку. Зростаюча роль другої сигнальної системи у вищій нервовій діяльності дитини надає емоційним переживанням свідомішого характеру.

Примітивні емоції, які часто спостерігаються у молодших дошкільників, з характерною для них нестійкістю, невтримністю, змінюються складнішими емоціями. Останні характеризуються більшою осмисленістю і стриманістю в прояві. Дитину шести років не так легко, як малюка, звеселити і не так легко засмутити якою-небудь дрібницею. Але коли вдається справити на старшого дошкільника сильне емоційне враження, то воно може не згаснути протягом тривалого часу і здатне глибоко впливати на його думки і вчинки.

Так, сильне емоційне враження, яке справляють на дошкільника сцени з трудової діяльності навколишніх людей, спонукає їх відтворювати ці сцени у своїх іграх, у малюванні, в ліпленні, викликає в них прагнення бути такими ж спритними, сміливими, як дорослі трудівники.

У дошкільному віці почуття стають різноманітнішими, ніж у ранньому дитинстві. При правильному вихованні у дітей розвивається почуття симпатії до навколишніх дорослих і позитивне ставлення до їх праці, почуття дружби по відношенню до однолітків. З'являється співчуття до чужого горя і негативне ставлення до поганих людей і поганих вчинків. Розвивається почуття правдивості й негативне ставлення до брехні. Дитина починає відчувати красу в рідній природі і в творах мистецтва, які правдиво і яскраво відображують навколишню дійсність.

Цікаві сайти
Школа акробатики Анатомия
Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://psychologia.ucoz.org обов'язково
Реклама
БУДЬ ЛАСКА СОХРАНИ

Copyright MyCorp © 2018