Психологія | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 25.09.2018, 19:35

Дитяча психологія

Меню сайту
Форма входу
Реклама

Види уяви

Залежно від ряду умов процеси уяви відрізняються один від одного ступенем довільності, а також тим, наскільки вони мають творчий характер.

Подібно до того як є довільна і мимовільна увага, довільна і мимовільна пам'ять, існує також мимовільна і довільна уява.

Мимовільна уява характеризується тим, що людина створює певні образи без всякого наміру із свого боку.

Крайнім випадком мимовільної уяви є образи сновидіння, які створюються ненавмисно, самі собою змінюються, вступаючи в химерні сполучення один з одним.

Буває, що і в бадьорому стані людина виявляється настільки емоційно захопленою яким-небудь предметом, що уява починає працювати в напрямі, який цікавить людину, поза її волею, а інколи і всупереч її намірам.

Аксаков у повісті «Дитячі роки Багрова-внука» розповідає, що в дитинстві читання казок «Тисячі і однієї ночі» збуджувало в ньому таку сильну уяву, що, переказуючи ці казки, він, мимо своєї волі, придумував ряд нових подій і доповнюючих подробиць, яких не було в прочитаному тексті. Одного разу, слухаючи його, тітка піймала його на тому, що він «прибріхує», розповідає те, чого не було. Після цього, пише Аксаков, «я став обережнішим і стежив за собою, поки не розгарячився; в гарячності ж я забував все, і моя палка уява вступала в безмежні свої права».

Довільна уява, на відміну від мимовільної, характеризується тим, що людина ставить перед собою мету уявити що-небудь і свідомо спрямовує роботу своєї уяви, виходячи із наявного в неї творчого задуму.

На вищих ступенях розвитку творчості і діяльності конструктора, винахідника, вченого, художника уява повинна обов'язково набути довільного, цільового характеру. Щоб досягти високих суспільно цінних результатів у своїй творчості, людина повинна навчитися свідомо підкоряти роботу своєї уяви тим завданням, які перед нею стоять. У довільній уяві важливу роль відіграє мова, словесне формулювання завдань, які стоять перед людиною. Залежно від того, наскільки уява є творчою, розрізняють творчу і відтворюючу уяву.

Відтворююча уява створює образи того, що вже є, що вже відоме, але що нами особисто не було безпосередньо сприйнято.

Відтворююча уява звичайно виступає в тих випадках, коли потрібно створити образ якого-небудь предмета чи явища за його описом.


Учень у процесі шкільного навчання, коли він читає про якісь фізичні досліди, про тварин, які населяють заморські країни, про події віддаленого минулого, змушений безперервно користуватися відтворюючою уявою. Відтворююча уява є також і в дошкільника, коли він, слухаючи казку чи яке-небудь оповідання, яскраво уявляє собі описаних героїв і їх пригоди.

Творча уява, на відміну від відтворюючої, характеризується самостійним створенням образів нових предметів, мисленим перетворенням дійсності. Розробляючи способи підвищення продуктивності праці на своєму верстаті, передовий робітник повинен ясно уявити їх собі, уявити раніше, ніж здійснити свій задум на практиці.

Конструктор, винаходячи нову машину, уявляє її, створює її мислений образ раніше, ніж побудує її в дійсності. Не може обійтись без уяви і вчений, який розробляє нову наукову теорію. Важливу роль відіграє творча уява в діяльності художників, письменників, композиторів, які в створених ними художніх образах втілюють свої ідейні задуми.

Між творчою і відтворюючою уявою немає непрохідних меж., З одного боку, всяка творча уява вимагає відтворення образів якихось уже відомих предметів і явищ. З другого боку, часто в процесах відтворюючої уяви є творчі моменти.

Так, дитина, слухаючи казку, насамперед відтворює образи казкових героїв, але часто вона доповнює в своїй уяві, те, що чула, приписує діючим особам нові риси, придумує нові сцени і події.

Уява відтворююча тут сполучається з уявою творчою.

Особливою формою творчої уяви є мрія. У мріях людини виявляються найзавітніші її, бажання і прагнення. На відміну від інших образів уяви, які стосуються минулого, мрії завжди є мріями про майбутнє. На відміну від інших видів уяви, в яких можуть створюватися образи речей і обставин, не бажаних для людини (уявити можна і всякі біди й горе), мрія завжди малює образ чогось бажаного, привабливого. Нарешті, мрії, на відміну від інших образів уяви, стосуються звичайно не безпосередніх обставин виконуваних у цей час дій, а більш віддаленого майбутнього.

Маленький школяр, наприклад, розв'язує арифметичні задачі, а мріє про те, щоб стати знаменитим інженером або мандрівником.

Мрія є уява, скерована на більш або менш віддалене майбутнє, притому — бажане майбутнє.

Цінність мрії визначається зв'язком її з дійсністю, її роллю в діяльності людини.

Ленін в одній із своїх статей, посилаючись на вислови відомого публіциста і критика Д. Л Писарєва, підкреслює, що бувають корисні мрії, які служать поштовхом до роботи, і бувають мрії, які відводять людину вбік, відволікають від корисної діяльності. Мрія може спонукати людину до діяльності, допомагати яскраво уявити бажані її результати і тим самим ще сильніше до них прагнути.

Це яскраво показав О. Фадеев у романі «Молода гвардія». Палка мрія про подвиг, що захопила Сергія Тюленіна і Любу Шевцову, відіграла велику роль в їх духовному зростанні, в їх героїчних вчинках.

Але бувають випадки, коли мрія відривається від дійсності і стає перешкодою в діяльності людини. Є люди, які замінюють мрією реальні дії, шукають у мріях виконання своїх бажань. Таких людей називають «пустими мрійниками».

Цікаві сайти
Школа акробатики Анатомия
Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://psychologia.ucoz.org обов'язково
Реклама
БУДЬ ЛАСКА СОХРАНИ

Copyright MyCorp © 2018