Психологія | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 13.12.2018, 07:52

Дитяча психологія

Меню сайту
Форма входу
Реклама

Загальне поняття про мову

Люди є суспільними істотами і в процесі своєї діяльності  змушені вступати в мовне спілкування з метою погодити свої вчинки, обмінятися думками, виявити певний вплив один на одного. Мовне спілкування завжди здійснюється за допомогою якої-небудь певної мови (наприклад, російської, грузинської чи української) і відповідає фонетичним, словниковим і граматичним особливостям цієї мови.

Без обміну думками за допомогою мови люди не могли б налагодити спільної трудової діяльності, необхідної для створення матеріальних благ. Без мови було б неможливим суспільне виробництво, а отже, не могло б існувати і саме суспільство.

Відіграючи таку важливу роль у житті суспільства, мова разом з тим є продуктом суспільного розвитку. Словниковий склад, так само як і граматична будова тієї чи іншої мови, створюється не окремою людиною, а народом і змінюється в процесі історичного розвитку народу.

Людина, починаючи з раннього дитинства, поступово засвоює слова і граматичну будову мови, на якій розмовляють всі навколишні.

Мовлення є діяльність, в процесі якої люди спілкуються один з одним за допомогою мови. За допомогою мови (внутрішньої і зовнішньої) здійснюється також людське мислення.

У процесі мовного спілкування людина збагачує свої знання не тільки за рахунок свого вузько-індивідуального досвіду, але й шляхом засвоєння суспільного досвіду, нагромадженого багатьма поколіннями. Мова усна й писемна відіграє вирішальну роль в оволодінні наукою і культурою, в освіті й вихованні людини.

Мова не тільки служить спілкуванню між людьми, але разом з тим є необхідним засобом, знаряддям людського мислення.

Ми мислимо словами, які вимовляємо голосно чи, про себе.


Міркуючи про який-небудь предмет, ми задаємо собі питання, робимо різні припущення, міркуємо, використовуючи слова рідної мови, пов'язуючи їх згідно з певними граматичними законами. Без такої мовної діяльності неможливе людське мислення. «Мова,— писав К. Маркс,— є безпосередня дійсність мислі».

Будучи основою мислення, мова відіграє велику роль і в інших психічних процесах. Голосне або мислене назирання предметів, які перед нами знаходяться, організовує їх сприймання, полегшує їх розрізнення і пізнавання. Участь мови в процесах пам'яті надає їй, як ми вже зазначали, логічного, осмисленого характеру.

Істотну роль відіграє мова у вольових процесах. Діючи відповідно до словесних вимог і вказівок людей, самостійно плануючи в мові свої наступні дії, людина підпорядковує свої вчинки свідомій меті, що є характерною особливістю волі.

Мова пов'язана також з почуттями. За допомогою мови людина, з одного боку, може виявити почуття, які в неї є; з другого боку, викликати певні почуття у свого співрозмовника. При передачі почуттів мова набуває виразного характеру. Це поля-гає у своєрідній зміні інтонацій, темпу і ритму висловлених слів, у виборі певних слів і виразів, у характерних жестах, які супроводжують висловлювання. Виразність мови має важливе значення в педагогічному процесі. За допомогою виразної мови вихователь може вплинути не тільки на думки і вчинки дітей, але й безпосередньо на почуття, на їхні емоційні переживання.

Цікаві сайти
Школа акробатики Анатомия
Колготки
Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://psychologia.ucoz.org обов'язково
Реклама
Шкарпетки
БУДЬ ЛАСКА СОХРАНИ

Copyright MyCorp © 2018